Підвищений вміст CO2 впливає на мисливську поведінку кальмарів

Подкислення океану в морі впливає на поведінку головоногих молюсків Блейк Спейді з Центру досліджень коралових рифів ARC (Coral CoE) при Університеті Джеймса Кука провів дослідження про вплив закислення океану на каракатиць. Океани поглинають більше чверті надлишку вуглекислого газу (CO2), який люди викидають в атмосферу, і це поглинання додаткового CO2 спричиняє підвищення кислотності морської води. «Кліматичні моделі передбачають, що рівень CO2 продовжуватиме зростати в цьому столітті, якщо не буде серйозних зобов’язань щодо скорочення викидів», — сказав Спейді. Дослідницька група вирішила вивчити головоногих молюсків (група, яка також включає каракатиць), оскільки більшість попередніх поведінкових досліджень були зосереджені на рибі. Вплив підвищеної концентрації CO2 в океані на високоактивних безхребетних майже невідомий. «Головоногі молюски ловлять майже все, що можуть обійняти, і на них самих полюють різноманітні хижі види, тому вони займають важливе місце в харчових мережах морів», — пояснює Спейді. Вчені перевірили вплив підвищеного вмісту CO2 на мисливську поведінку карликових кальмарів і великоперих рифових кальмарів. «Карликові кальмари були на 20% менш агресивними з підвищеним рівнем CO2, і вони атакували свою здобич повільніше та на відстані, і вони часто вибирали більш привабливі візерунки тіла», – пояснює Спейді. Рифові скальми з великими плавниками не показали різниці в частці особин, які атакували здобич, але, як і карликові кальмари, вони повільніше атакували і частіше використовували різні моделі тіла. Обидва види показали підвищену активність під впливом підвищеного CO2, якщо вони не полювали. Це свідчить про те, що вони також можуть негативно вплинути на їхній енергетичний баланс. «Ми виявили подібні поведінкові наслідки підвищених рівнів CO2 у двох окремих видів, які займають дуже різні ніші. Це означає, що велика кількість головоногих молюсків може постраждати від збільшення CO2 в океанах, що може мати значний вплив на морські екосистеми», — додає доктор Сью-Енн Вотсон, співавтор нового дослідження. «Однак, оскільки кальмари мають коротку тривалість життя, велику популяцію та швидке зростання популяції, вони можуть мати потенціал для адаптації до швидких змін у фізичному середовищі», – додає Спейді. Інформація: https://www.coralcoe.org.au. Посилання на дослідження: https://onlinelibrary.wiley.com/ doi/abs/10.1111/gcb.14098.